"14 жовтня - День Захисника України"

Традиційно 14 жовтня до Дня Захисника України вихованці гуртків Хустського районного Центру позашкільної роботи проводять ряд заходів, щодовшанування українських оборонців, метою яких, вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості». Цього дня, також святкується День Українського козацтва, Покрова Пресвятої Богородиці та день заснування Українськрої повстанської армії (УПА) – військово-плітичного підрозділу Організації українських націоналістів (ОУН). Під час занять керівники гуртків провели з вихованцями заходи, бесіди та конкурси, а саме:
Гуртки "Народні промисли" та "Народні умільці" на базі Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ст., (кер. Макар О.І.) до Дня Захисника України переглянули презентацію на тему: "Буть мужнім. Герої серед нас!".
/Files/images/ДЗУ5.jpg

Гурток "Образотворче мистецтво" на базі Данилівського НВК (кер. Дудаш М.І.) малювали малюнки до Дня Захисника України на тему: "Наші Захисники".

/Files/images/ДЗУ.jpg

"Фольклорний" та "Вокальний" гуртки на базі Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ст. (кер. Ковач К.В.) привітали з Днем Захисників України, а також розучили Українську народну пісню "Засвіт встали козаченьки" присвячену до Дня козацтва.

/Files/images/ДЗУ1.jpg

"Вокальний" гурток на базі Березівської ЗОШ І-ІІІ ст. (кер. Тегза О.І.) Слова і музика Христини Панасюк "Дай, Боже, сили нашим солдатам" у виконанні солістки Росохи Яни.

/Files/images/ДЗУ6.jpg

Гурток "Прикладні мистецтва" на базі Велятинської ЗОШ І-ІІІ ст., (кер. Петраш С.М.) з вихованцями провела конкурс на кращий малюнок присвячений до Дня Захисника України.

/Files/images/ДЗУ1.jpg

Гурток "Прикладні мистецтва" на базі Нижньоселищенської ЗОШ І-ІІІ ст. (кер.Кострець Г.В.) виготовили листівки до Дня Захисника України на тему: "Прийми вітання Захиснику!"

/Files/images/ДЗУ4.jpg

Гуртки "Народні промисли" та "Народні умільці" на базі Липецькополянської ЗОШ І-ІІІ ст. (кер.Попович Н.С.) прслухали бесіду на тему: "Батьківщина – це наш дім", а також малювали малюнки присвячені Дню Захисника України та Дня козацтва.

/Files/images/ДЗУ3.jpg

1 жовтня - ДЕНЬ ВЕТЕРАНІВ ТА ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

/Files/images/ПАТ.jpg

З нагоди святкування Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана 1 жовтня в Хустському районному Центрі позашкільної роботи оформлено стенд "Позашкільна хвиля", а також оформлено методичну виставку для використання у роботі для керівників гуртків та педагогів –організаторів шкіл Хустського району.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь,ай також дозволяє висловити глибоку пошану до представників товариства, які закладали основу незалежної держави, є носіями кращих трудових традицій і духовних багатств.
Святкування Дня людей похилого віку - гарна можливість ще раз висловити всенародну повагу ветеранам війни та праці, за чиїми плечима нелегкий життєвий шлях. В цьому напрямку робиться все можливе, щоб люди поважного віку почували себе соціально захищеними.

Гурток "Образотворче мистецтво" на базі Данилівського НВК (кер. Дудаш М.І.) малювали малюнки до Дня Захисника України на тему: "Наші Захисники".

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (29.08)

/Files/images/Патріотичне.jpg

Боротьба українського народу за незалежність тривала багато століть. Національна пам'ять українців зберігає спомини про подвиги та жертовність наших пращурів на цьому важкому, политому українською кров'ю шляху, що лише наприкінці ХХ ст. призвів до проголошення незалежності України і створення власної самостійної держави.
Від 2014 року уособленням захисників України стали Герої Небесної Сотні, вірні присязі військові з анексованого Кримського півострова, учасники Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних Сил на Сході України. Українські воїни та добровольці зруйнували міф про непереможність російської армії. Звитяга українського вояцтва під час російсько-української війни дала країні нових героїв — чоловіків та жінок української армії і силових структур, що воюють на Сході.
Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова. Незаконна окупація АР Крим та м. Севастополь стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України з метою утворення на цій території квазідержави «Новоросія». Повній реалізації цих планів вдалося перешкодити, але російські регулярні війська та керовані РФ НЗФ окупували окремі райони Донецької та Луганської областей України.
У результаті збройної агресії Росії проти України загинули більше 9900 осіб, близько 23450 було поранено (за даними ООН). Близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи.
На окупованих територіях панує страх та терор, окупаційна влада діє репресивними методами і залякуваннями, системно і масово порушує права людини і свободи. Економіка Донбасу повністю зруйнована.
Активну фазу збройної агресії Росії проти України вдалося зупинити завдяки мужності українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших оборонних та правоохоронних органів, а також добровольчих підрозділів.
2 липня 2020 року, під час Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ, начальник Головного управління міжнародного співробітництва і верифікації ЗСУ генерал-лейтенант Леонід Голопатюк повідомив, скільки українських військовослужбовців уже загинули на Донбасі внаслідок збройного конфлікту, розв’язаного Росією:
“Захищаючи свою незалежність і територіальну цілісність у протистоянні російській агресії, моя країна змушена платити жахливу ціну. Внаслідок збройного конфлікту, розв’язаного Росією, вже загинуло 3094 та поранено майже 12 тисяч захисників України”.
Історична довідка
Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, воїни Дієвої Армії Української Народної Республіки та
Галицької Армії Західноукраїнської Народної Республіки, воїни Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, воїни Української Повстанської Армії протягом століть мужньо билися із ворогами України у тисячах битв та боїв, здобували героїчні перемоги і віддавали свої життя за українську землю.
Український народ завжди з шаною ставився до своїх героїв і мав свою традицію їх поховання і вшанування їхньої пам'яті. На великих просторах України в кожному регіоні були свої особливості поховань і проведення тризни, створювалися свої звичаї вшанування загиблих захисників українського народу та країни.
Вперше на державному рівні темою вшанування пам’яті полеглих захисників України почали опікуватись урядові установи Української Народної Республіки. Всі спроби закласти підвалини такої політики на українських землях (1917 – 1920), наприклад, спорудити на честь Героїв Крут окремий монумент у Києві, зазнавали невдачі. Через постійну загрозу самому існуванню незалежної України, до питання обліку поховань українських воїнів та до увічнення їхніх подвигів повернулись лише після 1920 року – на західних українських землях та в еміграції.
Так, у 1920 році, стараннями генерала Марка Безручка та групи українських старшин у Варшаві було засновано Українське військово-історичне товариство (УВіТ), що розпочало збір матеріалів з історії Визвольних змагань. Міністерство сповідань та особисто Іван Огієнко розробили проєкт «Синодика Славних Лицарів Українських» – спеціальних пом’яників для українських православних парафій на Західній Україні та в еміграції, в яких були записані короткі відомості про полеглих козаків та старшин Армії УНР.
Протягом 1920-х років на сторінках українських видань регулярно з’являлися публікації на тему збереження українських військових цвинтарів та окремих могил, в яких, зокрема, наголошувалося про необхідність встановлення більш довговічних надгробних пам’ятників на могилах героїв, а також меморіальних табличок на надгробних хрестах. У 1921 році львівська друкарня «Діло» видала брошуру сотника Армії УНР Михайла Обідного «В обороні могил полеглих лицарів». Брошура стала першою серйозною працею на тему увічнення пам’яті полеглих українських героїв.
Полтавець Михайло Обідний вперше запропонував запровадити єдиний день вшанування полеглих захисників України – 22 травня («на Святого Миколая»). Ця пропозиція прозвучала ще задовго до появи Свята Героїв. Цей день він запропонував назвати «Днем полеглих».
У березні 1927 року у Львові виникає Українське товариство охорони воєнних могил (ТОВМ), яке діяло протягом міжвоєнного періоду (1927-1939 рр.) на території всієї Галичини та навіть за її межами.
Діяльність Українського військово-історичного товариства, Товариства охорони воєнних могил, праця сотника Армії УНР Михайла Обідного є не лише прикладом для роботи сучасних державних інституцій, – їх доробок став фундаментом для формування державної політики у сфері увічнення пам’яті та героїзації загиблих захисників України.
Історія циклічна, і боротьба з колоніальною державою вже тягнеться віками. Орша, Конотоп, Крути, Вапнярка, Гурби, Савур-Могила, Донецький аеропорт, Дебальцево – у цих та сотнях інших боїв українське вояцтво самовіддано, не шкодуючи себе та знищуючи ворогів, боронило Україну від одного і того ж агресора. Спливають століття, але ворог України – той самий: Московія, Російська імперія, Радянська Росія, Російська Федерація.
Окремою сторінкою цієї споконвічної боротьби та незламності стали бої із російським агресором наприкінці літа 2014 року. Їх трагічним та героїчним символом, але водночас і прикладом нездоланності воїнського духу українців став Іловайськ, де українські воїни – військовослужбовці та добровольці – опинилися сам на сам із підступним та нещадним ворогом. Саме там, у полях соняхів, знову проявився генетичний код української нації – нації героїв. Під пекучим сонцем, з Україною в серці, згадавши звитягу пращурів, українці з гаслом «Свобода або смерть!» билися до останнього, гинули, але перемагали ворога своєю стійкістю і непохитністю, навіть коли потрапляли в полон.
Станом на 25 серпня 2014 року російські регулярні війська, сепаратистські та іноземні добровольчі терористичні формування здійснили стратегічне оточення українських військ, які знаходились у цьому районі (батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б»). Українське командування розраховувало деблокувати оточені війська за допомогою наявних і досить численних резервів. Але частини, призначені для деблокування, складалися переважно з нещодавно мобілізованих людей, які не мали уявлення про бойові умови, в які потраплять, і були психологічно не готові до них.
Очільник Російської Федерації , граючи роль миротворця, 27 серпня 2014 року пообіцяв відкрити для українських підрозділів гуманітарний («зелений») коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті.
За офіційними даними, під час Іловайської операції (7-29 серпня 2014 року) і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 42 вважаються зниклими безвісти.
Загибель або поранення українських військовослужбовців та добровольців викликають у нас біль і справедливу ненависть до окупанта. Але навіть в праведному гніві маємо єднатися в прагненні до перемоги над ворогом, вміти протистояти ворожій пропаганді і не втрачати тверезого погляду на події минулого.
На підтримку ініціатив громадськості та з метою гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу у суспільстві Президент України підписав Указ «Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України» від 23.08.2019 року No 621, встановивши День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – пам’ятну дату, яка щорічно відзначається 29 серпня.

Метою проведення заходів:

  • Вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
  • Формування в українському суспільстві традицій відзначення Дня пам’яті захисників України та ціннісного його наповнення.
  • Патріотичне виховання молоді на прикладах захисників, які віддали життя за Україну.
Сприяння усвідомленню українським суспільством ціни незалежності, необхідності захисту нашої держави та необхідності гідного вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Всеукраїнська акція «Сонях пам’яті» та інші заходи вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
Використання соняха як символ Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Адже Україна для кожного із загиблих воїнів це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім. Тому сонях пам'яті – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов'язково проросте, бо українці і далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити.
Рекомендується виготовляти стилізовані соняхи з тканини та розміщувати їх на одязі на лівій стороні грудей. При процесі створення соняхів варто залучати молоде покоління, щоб з дитинства формувати шанобливе ставлення до захисників України та пояснювати значення цього дня для нашої країни.
Сонях має 15 пелюсток жовтого кольору. Пелюстку рекомендовано робити висотою 23 мм і шириною 12 мм. Верхній край пелюстки – загострений. Нижні краї кожної пелюстки закріплені на великому колі діаметром 40 мм з чорного фетру товщиною 1 мм. Маленьке коло з фетру чорного кольору товщиною 1 мм діаметром 30 мм розміщено посередині соняха поверх жовтих пелюсток. Сонях закріплено на основу для значків у вигляді піну (кліпси).
Напередодні Дня пам’яті захисників України є прохання до українців у цей день доповнити одяг соняхом – символом пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, і тим самим продемонструвати свою шану та повагу.
Відповідним стилізованим зображенням до Дня пам’яті захисників України є сонях – саме він повинен бути розміщений на екрані під час телетрансляції у цей день.
Встановлення зменшених копій державного прапору на могилах захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України
В українському суспільстві присутня традиція покладання квітів або вінків до могили при відвідуванні кладовища з нагоди пам’ятних дат. Також останнім часом люди ставлять на могилу лампадки. Все це є проявом пам’яті, любові та жалю. Разом з тим, постає необхідність відзначення у подібний спосіб захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, але при цьому – підкреслюючи значущість цих людей для українського народу та їхнього безцінного внеску в свободу нашої нації.
Разом з тим, вже понад 100 років синьо-жовтий український прапор є не просто символом нашого народу. Саме під ним у 1917–1921 роках пройшла Українська революція. Синьо-жовтий прапор був символом боротьби та нескореності для багатьох поколінь українців, і саме таким символом він став і для українських бійців під час російсько-української війни. Він завжди майорить над блокпостами, технікою та човнами українських військових. Неодноразово легендарні захисники Міжнародного аеропорту «Донецьк» вивішували синьо-жовтий стяг на будівлі терміналу та вежі, при цьому ризикуючи власним життям. Це той символ, який об’єднує українців.
Тому постає необхідність заснування нової традиції вшанування пам’яті захисників України, де чільне місце займатимуть поховання захисників України та символічний державний прапорець.
Цим заходом передбачається щороку, 29 серпня, встановлювати на могилах захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України символічного державного прапорця, залучаючи до процесу представників місцевого самоврядування, ветеранських та молодіжних громадських організацій, військовослужбовців, а також активних громадян.
поховань, місць поховань захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність УкраїниУпорядження пам’ятників, пам’ятних знаків, секторів військових
Гідне вшанування та увічнення пам’яті захисників України шляхом використання різноманітних засобів меморіалізації, у тому числі шляхом спорудження меморіальних комплексів, встановлення пам’ятних знаків (пам’ятників, меморіалів, меморіальних дошок тощо), є актуальними та пріоритетними задачами. Так, майже у всіх куточках України, зараз можна зустріти пам’ятник чи меморіальну дошку, яка присвячена пам’яті загиблим захисникам України під час російсько-української війни.
Разом з тим, на території України вже налічується більше 4000 поховань учасників антитерористичної операції та Операції Об’єднаних сил, майже у кожному обласному центрі та місті обласного підпорядкування створено сектори військових поховань.
Але постає проблема утримання в належному стані цих місць пам’яті, недопущення актів вандалізму над ними та формування у суспільстві шанобливого ставлення до них.
Враховуючи, що 29 серпня відзначають День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, велика увага звернена саме на місця поховань захисників України, а також на пам’ятні знаки (пам’ятники, меморіали, меморіальні дошки тощо).
Тому необхідно проводити заходи щодо упорядження пам’ятників, пам’ятних знаків, секторів військових поховань, місць поховань захисників України із залученням представників ветеранських та молодіжних громадських організацій, а також активних громадян. Що в свою чергу сприятиме формуванню шанобливого ставлення до пам’ятних знаків та місць поховання захисників України.

Ключові інформаційні повідомлення

День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України відзначається 29 серпня – саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових та загинула найбільша кількість українських воїнів.
Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами, сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, став сонях.
Надзвичайно важливо згадувати та гідно вшановувати подвиг захисників, які віддали найцінніше у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – своє життя. Вони стояли насмерть за кожного з нас – за те, щоб майбутнє покоління мало гідне майбутнє у незалежній країні, а всі ми могли розвивати громадянське суспільство та робити Україну кращою. Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто тримав небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, розвивати соціальні ініціативи та відстоювали демократію й права людини тут, у тилу.
Гасло: «Живі, поки пам'ятаємо»
Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну. Україна щодня пам’ятає воїнів, які поклали своє життя за її волю та незалежність, але цей день – для гідного вшанування їхньої пам'яті. День, коли кожен українець може подякувати загиблим захисникам та виявити пошану, вдягнувши символічний сонях пам'яті та схиливши голову під час хвилини мовчання. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівках та захист. Адже герої живі, поки жива пам’ять про них.
Додаткові матеріали за темою

Корисні інтернет-посилання:

Указ Президента України від 23 серпня 2019 року No 621 “Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України”
Комплексний план заходів із належного вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року No 1096-р
Правила ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті, затверджені рішенням Національної ради від 23 серпня 2015 року No 1146
10 фактів про збройну агресію Росії проти України (Міністерство закордонних справ України, 2019)
Аналіз бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24-29 серпня 2014 року (Міністерство оборони України, 2015)
“2014: початок російсько-української війни” (брошура, Український інститут національної пам’яті, 2019)
“Іловайськ: хроніки. Історія України”
Тесленко Л. Скільки воїнів загинули в Іловайському оточенні: відоме точне число й імена (“Новинарня”, 2019)
Тинченко Я. Іловайський мартиролог, 7-29 (31) серпня 2014 року (“Український тиждень”, 2018)
Тинченко Я. Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина І. Невиправдані сподівання на перемогу (“Український тиждень”, 2015)
Тинченко Я. Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина ІI (“Український тиждень”, 2015)
Тинченко Я. Серпень 2014. Іловайськ. Частина ІІІ. Спроба деблокади «Іловайського котла», 27 – 28 серпня (“Український тиждень”, 2015)
Тинченко Я. Серпень 2014 року. Іловайськ. Частина ІV. Чому і як виходила з оточення «північна» група генерала Руслана Хомчака (“Український тиждень”, 2015)
Тинченко Я. Серпень 2014 року. Іловайськ. Частина V. Вихід «південної» групи (“Український тиждень”, 2015)

Матеріали до відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня)

/Files/images/мак.jpg

З метою гідного вшанування подвигу Українського народу в Другій світовій війні, його вагомого внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції; засвідчення поваги до всіх борців проти нацизму; увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, а також на виконання Закону України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні та довідкові матеріали до змісту відзначення цих днів. Вони включають: ключові позиції, історичну довідку про Другу світову, довідки про мак пам’яті, мистецьку акцію “Перша хвилина миру”, “прапор перемоги” та “георгіївську стрічку”, рекомендовані твори українських письменників і поетів, які розкривають події та наслідки війни, корисні Інтернет-посилання. Гасло Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги традиційно – “1939– 1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Принагідно нагадуємо, що символом вшанування жертв війни є Мак пам’яті. Застерігаємо від використання георгіївської (гвардійської) стрічки, адже відповідно до Закону України “Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки” № 2031-VIII публічна демонстрація або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення тягне за собою адміністративну відповідальність. Повідомляємо також, що для використання у роботі на офіційному сайті Інституту розміщено методичні рекомендації та інформаційні матеріали, книги-каталоги тематичних виставок, візуальні матеріали, якими можна послуговуватися, завантаживши за посиланнями:
❖ “Україна в роки Другої світової війни (1939–1945)”. Набір електронних інтерактивних листівок: https://uinp.gov.ua/informaciyni - materialy/vchytelyam/lystivky/ukrayina-v-roky-drugoyi-svitovoyi-viyny-1939-1945;
❖ Настільна гра “УПА – відповідь нескореного народу”: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/navchalni-igry/nastilna- gra-upa-vidpovid-neskorenogo-narodu;
❖ Відеоісторія “За що боролася УПА?”: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/videolekciyi/cykl-vchymo-istoriyu/za-shcho-borolasya-ukrayinska-povstanska-armiya;
❖ Виставка “Українська Друга світова”: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-ukrayinska-druga-svitova;
❖ Виставка “УПА – відповідь нескореного народу”:https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-upa-vidpovid-neskorenogo-narodu;
❖ Виставка “Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори”: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-triumf-lyudyny-meshkanci-ukrayiny-yaki-proyshly-nacystski-konctabory;
❖ Брошура “Україна у Другій світовій війні”: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/ukrayina-u-drugiy-svitoviy-viyni;

Інформаційна довідка до Міжнародного дня рідної мови "Мова об’єднує, розмаїття збагачує"

/Files/images/рідн.jpg

Як зазначається, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
Залексичним запасом найбільш близькою доукраїнської мови є білоруська— 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім— російська (62%). Доречі, якщо порівнювати фонетику йграматику, тоукраїнська має від 22 до29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою йпольською мовами, азросійською тільки 11.
Вукраїнській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один зяких— кличний.
У 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи втаборі гунського володаря Аттіли натериторії сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Цебула перша згадка українських слів.
Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови досередини XIX ст. була назва «руська мова».
Вукраїнській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
Вукраїнській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
Українська мова багата назменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги»— «вороженьки».
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний день рідної мови був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Історія дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні єукраїнська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.
В Україні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

17 лютого - Міжнародний

День спонтанного прояву доброти

/Files/images/добр.jpg

«Перед розумним треба схилити голову,
а перед добрим серцем стати на коліна»
В.Гете
Бути добрим-це забути про себе самого, щоб думати за інших.
Бути добрим-це пробачати, пам`ятаючи, що слабкість людська є сильніша від злості.
Бутим добрим-це мати милосердя для слабкості інших людей і пам`ятати, що ми не є кращими від інших, навіть в їхніх ситуаціях ми були б, може, ще гірші.
Бути добрим-це закрити очі на прояви невдячності.
Бути добрим-це давати навіть тоді, коли нічого не отримуємо, посміхаючись до тих, які нас не розуміють, навіть недооцінюючих нашої доброти.
Бути добрим-це погодитись на те, що чим більше будемо давати, тим більше від нас будуть очікувати.

Пам’ятка добрих i корисних справ

— Завжди дотримуйтесь свого слова.
— Не будьте самовпевненим.
— Не лiнуйтеся.
— Нiколи не вимагайте винагороди.
— Виконуйте все вчасно.
— Допомагайте людям самі, не чекайте, доки вас проситимуть.
— Завжди виконуйте тiльки добрi справи, за якi нiколи не червонiтимете.
— Завжди прислухайтеся одне до одного;
— Не брешіть одне одному;
— Не кривдіть та не обзивайте одне одного;
— Завжди підтримуйте одне одного;
— Не залишайте одне одного в біді;
— Завжди чиніть по справедливості;
— Завжди поступайтеся одне одному;
— Допомагайте одне одному.

Легенда

Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.
Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче».
— Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові?

/Files/images/добр1.jpg

«Герої не вмирають»

Ось уже минає шоста річниця від трагічних і героїчних подій на Майдані. Україна оплакує своїх героїв, матері оплакують своїх синів і дочок, діти – батьків. Пролита кров зобов’язує кожного усвідомити відповідальність за долю країни, за її майбутнє.
В День Героїв Небесної Сотні, 20 лютого 2020 року хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх, хто віддав своє життя у трагічні дні лютого 2014 року, підлітки-інструктори «школи Лідер» та керівник Наталя Угляй біля пам’ятника «Герої Небесної Сотні» м. Хуст.
Цей день назавжди увійде в історію України як символ жертовності, патріотизму та героїзму.

/Files/images/геро.jpg

/Files/images/геро1.jpg

/Files/images/геро2.jpg

/Files/images/геро3.jpg

День соборності україни

Хустський районний Центр позашкільної роботи вітає усіх з Днем Соборності України саме 22 січня 101 рік тому, в 1919 році, відбулася ключова для сучасної України подія на шляху до єдності і належності держави – проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно – Української Народної Республіки (ЗУНР).

/Files/images/1548077149-6846.jpg

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьманиБогдан Хмельницький,Іван Мазепа,Петро Дорошенко,Пилип Орлик. У XVIII— початку XX ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами:Польщею,Московією,Румунією,Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

День собо́рності—свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республікий Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в1919році. Офіційно в Україні День соборності відзначають з1999 року.

День соборності відзначить Український весь народ,

Кожен українець щастя у це свято нехай знайде,

Згадаймо ми сьогодні разом

Про єдність всієї країни,

Світ панує нехай в Україні,

І не буде нехай війни!

Міжнародний день волонтера

/Files/images/явол.jpg

У всьому світі 5 грудня відзначають Міжнародний День волонтера – Internationai Volunteer Day. Україна – єдина країна в світі, де цей день переходить в День збройних сил, який відзначається 6 грудня.

Волонтерський рух, на сьогоднішній день, є унікальним явищем, і несе собою ряд важливих соціальних функцій як для суспільства так і для особистості, яка займається волонтерською діяльністю. Власне кажучи, саме волонтерство відображає суть ідеальних взаємовідносин особистості та суспільства: людина одночасно з виконанням суспільно-корисної роботи, слугуючи соціуму відчуває повноту свого існування, надає своєму життю сенсу.

Волонтерство— це благодійна діяльність не лише дорослих а і дітей тому у школах Хустського району започатковано та діє 31 волонтерський загін під назвами: милосердя, турбота, волонтер,чуйні серця, доброта, волонтер-волонтеру, едельвейс, пам’ятай, полум’я любові, вахта пам'яті, які кожного року приймають участь у різних благодійних акціях. Також на базі Хустського районного Центру позашкільної роботи діє районний орган учнівського самоврядування «Учнівська республіка», яка об’єднує в собі сім міністерств, одне з яких – громадсько-колективна діяльність в якій члени міністерства займаються організацією і проведенням різноманітніх заходів, спрямованих на добрі справи, займаються активізацією і розвитком волонтерського руху серед учнівської молоді, організацією діяльності по охороні природи, піклування про ветеранів, пристарілих, шефством над могилами полеглих тощо.

Хустський районний Центр позашкільної роботи вітає всіх хто займається благодійністю.

«ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ»

30 листопада 2019 року в Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості "ПАДІЮН" пройшов обласний підсумковий етап конкурсу літературних творів, творів образотворчого мистецтва та фоторобіт на тему: "Захисники України: історія та сьогодення". Вихованка гуртка "Образотворче мистецтво" Хустського районного Центру позашкільної роботи на базі Данилівської НВК, Берец Дарина з керівником - Дудаш М.І. також була учасницею свята.

/Files/images/авв1.jpg

"Захистимо Україну" (номінація "малюнок")

/Files/images/аав2.jpg

«Ми пам’ятаємо. Ми сильні!»

У Хустському районному Центрі позашкільної роботи оформлено стенд - пам'яті з друкованою продукцією, присвячено 86-м роковинам Голодомору та загальноукраїнська акція "Запалимо свічку пам'яті!"

/Files/images/свіч6.jpg

/Files/images/свіч7.jpg

Українці, яким пощастило вижити в часи Голодомору 1932-1933 років досі пригадують епізоди, достойні фільмів жахів про канібалізм.

День Гі́дності та Свобо́ди

День Гідності та Свободи – одне зі знакових державних свят у новітній історії України. Воно приурочене двом революціям в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, що відзначається щороку 21 листопада. Метою запровадження пам’ятної дати, згідно із указом, стало утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття. Цього дня вшановується патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го та в листопаді 2013 – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.

/Files/images/ДГС.jpg

/Files/images/ДГС1.jpg

У жовтні 2019 року пройшла Благодійна акція до Дня Захисника України під гаслом "Привітай солдата зі святом"

/Files/images/волонт.jpg

З метою підтримки воїнів антитерористичної операції (зараз – операції об’єднаних сил) формування громадської й соціальної активності дітей та учнівської молоді, розвитку в них почуття милосердя, толерантності, колективізму вже четвертий рік поспіль освітяни Хустського району організовують благодійні акції: у 2016 році проходила благодійна акція „Підтримай Героя”, у 2017 - „Великодній кошик для солдата”, у 2018 році "Привітай солдата зі святом", приурочено до Дня Збройних Сил України та Новорічних і Різдвяних свят. Так під час семінару педагогів-організаторів який відбувся 17.09.2019 року, у Хустському районному Центрі позашкільної роботи волонтер, Надія Володимирівна вручила подяки від 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади закладам загальної середньої освіти району, за участь у благодійній акції "Привітай солдата зі святом", яка пройшла з 20 по 30 листопада 2018 року і була приурочена до Дня Збройних Сил України та Новорічних і Різдвяних свят. Надія Володимирівна повідомила також про те, що протягом тижня, а саме з 07.10 по 10.10.2019 року будуть відправляти посилки нашим воїнам щоб привітати з Днем Захисника України, під гаслом "Привітай солдата зі святом" усі бажаючі можуть долучитися до даної акції (організувати ярмарки, благодійні концерти, патріотичні акції, тощо). У даній благодійній акції прийняли активну участь такі школи району:
· Крайниківська ЗОШ І-ІІІ ст. - зібрали та перадали волонтеру 580 грн, а також каву, чай та печиво;
· Липчанська ЗОШ І-ІІІ ст. - на суму 450 грн. закупили та передали каву, чай та печиво;
· Липовецька ЗОШ І-ІІІ ст. - передали каву, цукор, чай, печиво, цукерки;
· Нанківська ЗОШ І-ІІІ ст. - на суму 900 грн. закупили каву, чай та вівсяне печиво;

«ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ»

У листопаді 2019 року в районному методичному кабінеті відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації пройшов підсумок ІІ (районного) етапу обласного конкурсу літературних творів, творів образотворчого мистецтва та фоторобіт на тему: "Захисники України: історія та сьогодення". Вихованці гуртків Хустського районного Центру позашкільної роботи також отримали призові місця у номінації "Малюнок", а саме:
І місце – Берец Дарина, вихованка гуртка "Образотворче мистецтво" на базі Данилівської НВК, (керівник Дудаш М.І.) за роботу "Захистимо Україну"

/Files/images/аав2.jpg

ІІІ місце – Кузьма Ярина Віталіївна, вихованка гуртка "Народні промисли" на базі Горінчівської ЗОШ І-ІІІ ст., (керівник Бонь О. В.) за роботу "Оберігати назавжди"

/Files/images/аав.jpg

ІІІ місце - Вовканець Христина Романівна, вихованка гуртка "Народні умільці" на базі Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ст., (керівник Макар О.І.) за роботу "Козацькому роду нема переводу"

/Files/images/аав6.jpg

Робота "Захистимо Україну" Берец Дарини, вихованки гуртка "Образотворче мистецтво" на базі Данилівського НВК, (керівник Дудаш М.І.) відправлена для участі у ІІІ обласному етапі в конкурсі літературних творів, творів образотворчого мистецтва та фоторобіт на тему: "Захисники України: історія та сьогодення" в Закарпатський обласний палац дитячої та юнацької творчості "ПАДІЮН" м. Ужгород

«ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ»

З метою піднесення бойового подвигу, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Україні та її народу, посилання суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі у жовтні 2019 року у Хустському районному Центрі позашкільної роботи пройшов І (внутрішній) етап щодо літературних творів, творів образотворчого мистецтва та фоторобіт на тему: «Захисники України: історія та сьогодення». На участь у конкурсі було представлено 20 робіт у номінації «малюнок» та 1 робота у номінації «лист». Усі роботи оформлені згідно вимог положення. Конкурс проводився у таких номінаціях як: «Лист» (для учнів 7-9 класів), «Вірш» (для учнів 9-10 класів», «Малюнок» (для учнів 5-7 класів), «Фоторобота» (для учнів 8-10 класів). При підведенні підсумків визначені місця по таких номінаціях: Номінація «Лист» ( для учнів 9-10 класів)
І-ше місце - Ковач Яна Василівна, вихованка гуртка "Фольклорний" на базі Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу "Лист солдату" кер. Ковач К.В. Номінація «Малюнок» (для учнів 5-7 класів)
І-ше місце - Кузьма Ярина Віталіївна, вихованка гуртка "Народні промисли" на базі Горінчівської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу "Оберігати назавжди" кер. Бонь О. В

/Files/images/аав.jpg

І-ше місце - Тегза Антоніна Василівна, вихованка гуртка "Народні промисли" на базі Горінчівської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу " Живи заради майбутнього " кер. Бонь О. В

/Files/images/аав1.jpg

І-ше місце - Берец Дарина Сергіївна, вихованець гуртка "Образотворче мистецтво" на базі Данилівської НВК, за роботу "Захистимо Україну" кер. Дудаш М.І.

/Files/images/аав2.jpg

ІІ-ге місце - Петраш Андріана Іванівна, вихованка гуртка "Прикладні мистецтва" на базі Велятинської ЗОШ І-ІІІ ст. за роботу "Захистимо Україну" кер. Петраш С.М.

/Files/images/аав3.jpg

ІІ-ге місце - Юрчик Микола Володимирович, вихованець гуртка "Народні промисли" на базі Горінчівської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу "Зупинемо війну" кер. Бонь О. В

/Files/images/аав4.jpg

ІІ-ге місце - Турзай Олександра Юріївна, вихованка гуртка "Народні промисли" на базі Л.Полянської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу "Повернення додому" кер.Попович Н.С.

/Files/images/аав5.jpg

ІІІ-тє місце - Вовканець Христина Романівна, вихованка гуртка "Народні умільці" на базі Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу "Козацькому роду нема переводу" кер. Макар О.І.

/Files/images/аав6.jpg

ІІІ-тє місце - Фетько Каріна Юріївна, вихованка гуртка "Народні промисли" на базі Липецькополянської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу "Браття" кер. Попович Н.С.

/Files/images/аав7.jpg

ІІІ-тє місце - Покришка Богдана Володимирівна, вихованка гуртка "Прикладні мистецтва" на базі Нижньоселищенської ЗОШ І-ІІІ ст., за роботу "Козак - патріот " кер. Федорюк Г.В.

/Files/images/аав8.jpg

Роботи переможців І етапу відправлені у ІІ етап (районний) в районний методичний кабінет відділу освіти Хустської районної державної адміністрації.

23 травня – День Героїв

/Files/images/дг.jpg

День Героїв – це день пам’яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну.

День Героїввідзначають понад сімдесят років. У суворі роки німецької окупації, у час протибільшовицької збройної боротьби, українці на чолі з ОУН вшановували пам’ять Героїв. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв.
Свято Героївпокликане відродити в українців героїчний дух поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН, Героїв Небесної Сотні, Героїв АТО.

В цей день маємо можливість наповнитись гордістю за наших предків, які поклали голови у боротьбі за незалежність України. Завдяки їхній жертовності ми можемо вільно дихати й ступати по рідній землі.
День Героїв – це нагода висловити свою щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань поклав своє щире синівське серце до ніг Матері-України, чий героїчний чин став прикладом для майбутніх поколінь.
Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття:
· З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини);
· 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави);
· 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини).
В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні. Українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації.

/Files/images/дг1.jpg

Українські герої– цепрості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав:
· руських дружин великого князя Святослава і короля Данила
· козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського
· Української Галицької Армії Мирона Тарнавського
· Січових стрільців Дмитра Вітовського
· Армії Української Народної” Республіки Симона Петлюри
· Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери
· Української Повстанської Армії
· членів визвольного руху шестидесятників
· активістів Небесної сотні
· воїнів АТО
Пам’ятаймо:лише той народ вартий власної держави, який береже пам’ять про своїх синів і дочок, що віддали життя за свободу Вітчизни.
Цей день є символом незборимості української нації!

23 травня – День Героїв в Україні!

День Героїв або Свято Героїв– щорічне свято в Україні, встановлене на честь Українських вояків– борців за волю України.
Інформаційна довідка: Українські герої– це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав:
·руських дружин великого князя Святослава і короля Данила
·козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського
·Української Галицької Армії Мирона Тарнавського
·Січових стрільців Дмитра Вітовського
·Армії Української Народної" Республіки Симона Петлюри
·Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери
·Української Повстанської Армії
·членів визвольного руху шестидесятників
·активістів Небесної Сотні
·воїнів АТО
До Дню Героїв створити виставку фотопроекту «Портрет Солдата», Про високий дух борців за волю України, який став прикладом нескореності, мужності та непохитності у відстоюванні інтересів рідного народу і держави.
Власне, кожна фоторобота – це доля відданих синів держави, окрема історія героїзму і мужності відважних захисників України у часі неоголошеної війни, яка триває…
Фотопроект «Портрет Солдата» продуманий так, що біля кожного портрета є коротенькі історії бійців про своє перебування в зоні АТО.
Протягом тижня фотовиставка діятиме у виставковій залі Тернопільського національного економічного університету, яку матимуть змогу переглянути усі бажаючі.

Пам'ять роковин загиблих активістів
Євромайдану Героїв України (посмертно)

/Files/images/Небесна Сотня.jpg

/Files/images/гл3.jpg

«Україна пам’ятає! Світ визнає!» пам'ять присвячена 85-м роковинам Голодомору

/Files/images/глд.jpg
Українці, яким пощастило вижити в часи Голодомору 1932-1933 років досі пригадують епізоди, достойні фільмів жахів про канібалізм.
За розповідями очевидців, збожеволілі від голоду селяни України не лише від безнадії починали їсти інших людей, а й забивали сиріт на вулицях, щоб потім продати їхнє м'ясо.
А сам Голод часом позбавляв людей співчуття до своїх же близьких.
Старожили пригадують, як почалася заготівля хліба з наказу влади СРСР. В українських селах з'явилися групи активістів, які "ходили із залізними палицями" і збирали продукти в селян.
"Мама поклали на піч вузлики з квасолею, горохом, сочевицею і оклунок суржику. Веліла нам, чотирьом своїм дітям, на них сидіти. Те не допомогло. Виліз до нас один у будьонівці, розкидав по кутках і згріб усе з печі", - пригадує мешканець Харківської області Василь Акун.
"У колгоспі 1933 року був дуже гарний врожай зернових, але життя краще не стало. Все вивезли, люди пухли від голоду,"

14.10.1942 – створення Української повстанської армії

/Files/images/упа.jpg

На фото: Командир ТВ-21 «Гуцульщина» Петро Мельник-«Хмара» з групою повстанців
Традиція відзначення дати народження УПА починається від наказу головного командира УПА Романа Шухевича за 1947-ий рік. Хоча дата більше символічна, аніж хронологічна, за документами нацистських спецслужб восени 1942 р. на Волині активізувалися бойова активність українського підпілля, формування боївок ОУН та втеча у ліси членів підпілля. Формально перехід до відкритого антинімецького збройного спротиву був схвалений на ІІІ конференції ОУН, що відбулася 17–21 лютого 1943 р. Вже у січні-лютому 1943 р. виникають перші повстанські сотні під командуванням Г. Перегійняка («Коробки») та С. Качинського («Остапа»).
УПА постала не лише для оборони українського населення від нацистського терору, але й для захисту від провокативно-підривної діяльності радянських партизан, які взимку 1942-1943 рр. наступали з білоруських лісів. Водночас з літа 1943 р. «лісова армія» була залучена до кривавого протистояння з польським підпіллям на Волині – так званої «малої українсько-польської війни». Основною діяльності УПА була тактика двофронтової боротьби проти двох тоталітарних режимів – сталінського СРСР та нацистського Третього Райху.
Творці УПА розглядали її як можливий зародок регулярної української армії. УПА спиралася на розгалужену мережу ОУН, яка становила своєрідний тил армії – запілля. У формуванні УПА брали участь представники різних політичних угрупувань, селяни, національні меншини. Тому можна сказати, що вона мала загальноукраїнський характер. З липня 1944 р. УПА підпорядковувалася Українській Головній Визвольній Раді (УГВР) – керівному військово-політичному органу воюючої України. Політичною платформою УПА була боротьба за самостійність України, за основні демократичні права і свободи, включно з рівними правами для нацменшин та співпрацею з іншими поневоленими народами проти нацизму та сталінізму.
Структурно УПА поділялася на три краєві командування: УПА-«Північ» (Волинь, Полісся), УПА-«Південь» (Поділля, Київщина) та УПА-«Захід» (Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння). Кожне командування мало у своєму складі воєнні округи та тактичні відтинки. Головним командиром УПА з листопада 1943 р. до загибелі у березні 1950 р. був Роман Шухевич.
Бойові відділи УПА були згорнуті відповідно до наказу УГВР від 3 вересня 1949 року, а її вояки влилися у збройне антикомуністичне підпілля.

Цей день в історії України: 22 вересня – День партизанської слави

22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.
Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».
Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами під керівництвом Миколи Попудренка (на фото 1) та Сидора Ковпака.
Як відомо, організація руху опору в Україні проти німецьких окупантів та їх союзників у 1941—1942 роках була пов’язана з величезними труднощами. Офіційна концепція війни «малою кров’ю на ворожій території», що панувала напередодні війни, не передбачала дій партизанських загонів.

/Files/images/прт.jpg

До літа 1942 року на території України продовжувало діяти лише близько десятої частини створених владою підпільних груп, або лише дві тисячі осіб. В кінці 1941 року нетривалий час діяв загін в околицях Нікополя й Кривого Рогу (500 осіб), що мав завдання знищити не пошкоджені шахти, але окупанти цей загін швидко ліквідували. Така сама доля спіткала й загін, що діяв взимку 1941—1942 років біля Павлограда і на східній Дніпропетровщині (близько 400 осіб). Довше діяли партизани в Криму.
Партизанський рух в Україні набув масовості з кінця 1942 року. Такий активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.
У 1943 році партизани контролювали лісні райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени 1943 року рух радянських партизанів в Україні пожвавився. Якщо на 1 січня 1943 року в Україні було 13300 партизанів (у 7 з’єднаннях і 155 самостійних загонах), то на 1 грудня 1943 року — вже 43500 партизанів. На початок 1944 року їх число зросло до 47 800 (близько 10% усіх партизанів в СРСР).

/Files/images/прт1.jpg

У травні-жовтні 1943 року загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро.
У 1943 році пройшли також рейди менших загонів радянських партизанів: М. Наумова (на півдні Україні), Н. Мельника та О. Федорова (Правобережжя й Волинь). Партизанським формуванням розвідувального типу був загін Д. Медвєдєва, який діяв на Волині (частково на Львівщині та Грубешівщині) у 1942—1944 роках і виконав ряд терористичних актів проти окупантів, зокрема, убивство розвідником Миколою Кузнецовим у Львові віце-губернатора Бауера. У Миколаєві підпільна антифашистська група «Миколаївський центр» під керівництвом Віктора Лягіна здійснила ряд великих диверсій, які заподіяли німецьким окупантам великої шкоди в живій силі і техніці (знищила аеродром, нафтобазу, склади, обладнання заводів, морські судна), добувала і передавала в Центр цінну розвідувальну інформацію про супротивника.

/Files/images/прт2.jpg

/Files/images/прт3.jpg

України від фашистів та їх союзників партизани вели бої спільно з радянською армією, а згодом перейшли переважно у Польщу (частина на Словаччину), де відзначилася партизанська дивізія під командуванням П. Вершигори. Український партизанський штаб проіснував до 1 червня 1945 року; в кінці війни він керував радянськими партизанами у Польщі і Словаччині.
Окрему групу радянських партизанів в Україні становили невеликі загони та комсомольські підпільні групи, що виникали стихійно: «Молода Гвардія» на Донбасі, підпілля у Вінниці, загін капітана Кудрі у районі Диканьківських лісів та уздовж Ворскли. Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло або потрапило в табори смерті.
Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Великої Вітчизняної війни нанесли непоправні збитки живій силі, інфраструктурі та техніці противника, здійснили неоціненний внесок у наближення Великої Перемоги над фашистами та їх союзниками.
Ще з радянських часів подвиг партизан-підпільників увічнюють у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї, музеї партизанської слави. Є такий музей і в нашому місті.

День пам'яті та примирення

8 травня у Хусті на центральній площі біля меморіалу пам‘яті, відбувся мітинг-реквієм з нагоди 73-ої річниці завершення найкривавішої війни людства. Хустський районний Центр позашкільної роботи прийняв участь у вшануванні за полеглими у боях. Багатьом присутнім цього дня методисти Н.І.Угляй, Г.В.Федорюк та С.М.Петраш на груди прикріпили символ пам'яті та скорботи за загиблими у боротьбі з нацизмом – червоний мак.

/Files/images/ДР.jpg

«Серце до серця» - «Почуй світ!»

/Files/images/ср.jpg

В школах Хустського району з 02 по 22 квітня 2018 року проводилась благодійна акція «Серце до серця» - «Почуй світ!» - метою якої є збір коштів для придбання медичного обладнання для дітей з вадами слуху. На зібрані кошти фонд закупить обладнання та безкоштовно передасть у користування обласній дитячій лікарні.
Під час проведення даної акції педагогами шкіл району проведено виховні бесіди, роз’яснювальну роботу серед батьків, учнів та гуртківців щодо актуальності проведення благодійної акції.
В наслідок проведеної роботи зібрано і перераховано для XІІІ Всеукраїнської благодійної акції «Серце до серця» - Почуй світ!» - 5.984,3 грн.
Активну участь у акції взяли школи району, а саме:
· Монастирецький НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ»(директор Л.В.Глеба) -1000 грн.;
· Вишківський НВК І-ІІІ ст. ім. Ференца Келчеі (Ч.К.Дарвай) – 1000 грн;
· Горінчівська ЗОШ І-ІІІ ст. (в.о.дир. М.А.Доромбей) - 897 грн.;
· Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор Т.І.Лазар) - 715 грн;
· Заломська ЗОШ І-ІІ ст. (дир. О.Д.Мигалко) – 375 грн;
· Боронявська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор М.І.Молнар) - 330 грн;
· Н.Бистрівська ЗОШ І-ІІІ ст.(директор О.В.Тегза) - 300грн.;
· Велятинська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор Н.Д.Цифра) - 300 грн,;
· Крайниківська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор М.В.Сарвадій) – 200;

· Яблунівська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор К.Д.Монич) - 200 грн;

· Кривський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ» (директор Т.В.Грицак) – 228 грн;
· Данилівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ» (директор Т.В.Гайович) – 139, 3 грн;
· Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ст. (директор М.М.Грицик) – 100;
· Вільшанська ЗОШ І-ІІ ст. ( дир. М.Ю.Богач) – 100;
· Драгівська ЗОШ І-ІІІ ст. ( дир. В.М.Бокоч) - 100 грн.;
Під час проведення XІІІ Всеукраїнської благодійної акції «Серце до серця» -«Почуй світ!» було перераховано – 5.984,3грн. ( п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 30 копійок)
Дякуємо всім за участь.

«79 річниця Карпатської України»

Карпатська Україна – доленосна подія в житті всього українського народу.
Невеликому Закарпатському краю судилось відіграти вагому роль в історії українського державотворення. Навіть короткотривале існування цієї держави стало символом національних прагнень всього українського народу.

15 березня 2018 року Хустський районний Центр позашкільної роботи прийняв участь в урочистому зібранні на Красному полі з нагоди відзначення 79-ї річниці проголошення Карпатської України та вшануванні пам’яті загиблих січовиків – хвилиною мовчання та віддали шану та повагу Президенту Карпатської України. Мітинг розпочався Державним Гімном України та військовим салютом.

У церемонії також взяли участь голова Полтавської та Львівської обласних рад – Олександр Біленький та Олександр Ганущин. Усі малиможливість ознайомитися з матеріалами, які свідчать про створення та діяльність Організації Народної Оборони «Карпатська січ», проголошення Карпатської України та її видатних діячів.

/Files/images/РІЧ.jpg

/Files/images/РІЧ1.jpg

/Files/images/РІЧ2.jpg

/Files/images/РІЧ3.jpg

Інформаційна хвилинка
«79- та річниця незалежності Срібної Землі Карпатської України»

Однією із ключових дат у рамках Року Української державності, проголошеного Інститутом національної пам'яті, є 15 березня. Саме цього дня у 1939 році була створена незалежна Карпатська Україна.

/Files/images/нц.jpg

Короткочасне існування цієї держави стало символом національних прагнень українців напередодні глобального світового конфлікту. Йосиф Сталін у березні 1939-го сказав про Карпатську Україну:"букашка, котораяхочет присоединитьк себеслона".

Боротьба карпатських січовиків проти угорської агресії була першим випадком збройного опору гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни.

/Files/images/нц1.jpg

Після Першої світової з падінням старих імперій територія Закарпаття увійшла до складу Чехословаччини. У жовтні 1938 року було проголошено автономію Карпатської України зі столицею в Ужгороді, де постав свій уряд. Для захисту краю в Хусті була створена Організація народної оборони "Карпатська Січ".

/Files/images/нц2.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 995

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.